Після кількох місяців в моїх чорновиках нарешті доредаговую та поблікую ше один допис 🙂

Ми знову переїхали! Хух, наскільки то все непросто, ще й з дитиною. Найпроблемніша частина – це садок. Чесно кажучи, саме через цей пунктик моїм батькам довелось так надовго тут затриматись. Адже черги в садочок ще ті. От зараз біля нас буквально 200 метрів є садок, а влаштували малого в той що за 4 км від дому бо просто місць нема і черги на наступний рік вже забиті. Район наш зараз далі від центру ніж попередній, тому і мені і Петі до роботи дальше. Ось мапа:

  • 1 – дім
  • 2 – садок (4 км від дому)
  • 3 – Петіна робота (9 км від дому)
  • 4 – моя робота (16 км від дому)

map1

Але зато ми зараз близько до пляжу! Всього 25-30 хв пройтись і ти вже на чарівному узбережжі. Отак тиждень працюєш а на вихідних здається що зовсім в інше місто потрапив – з купою туристів, запахом кокосового лосьйону для загару і морозивом.
h1

Ще нам набагато ближче, ніж в попередній квартирі, до кафешок, супермаркетів, почти та бібліотеки.

Думаю про мінуси переїздів всі добре знають – запаковування, розпаковування, зміна адреси у всіх установах (доречі тут всюди вказуєш аднесу де живеш а не де прописаний) і т.д. Але є і плюси. І основний, як на мене, це «чистка» і перепріотеризація всіх потрібно-непотрібних речей. Ми от вже досить давно як переїхали але ще досі займаємось саме цим пунктом. Так би мовити розтягуєм задоволення 🙂