Так як ми вічно десь зайняті, якийсь час нікуди не вибирались, але треба троха батькам Австралії показати. Тим більше тато (який закінчив геологічний) дуже хотів подивитись на Голубі Гори, про які ще з університету памятав. Їхати до них всього то 2 години, в дорозі згадалось що я вже понад 2 роки там не була, а колись частенько вибирались..

Гори розлогі, тому користуються попитом для різного виду туризму – як екстримального каньйонінгу так і простого катання на підйомнику. Ми вирішили йти в щось середнє – щоб і пройтись і покататись.

Blue-24

В центральній туристичній точці гір є багато атракцій, основними з яких є:

Підвісна дорога. Відстань від землі до кабінки в найвишій точці – 270 м.

Десь посередині подорожі кабінка зупиняється, якимось магічним чином непрозора підлога стає прозорою, і можна милуватись видом на гірські водоспади.

Blue-8

Фунікулер, який їде під кутом 52 -60 гадусів (можна собі регулювати) і є найстрімкішим в Світі.

Кабельна дорога, відрізняється від підвісної тим що їде зверху вниз, а не на однаковій висоті. Вона вважається найбільшою та найстрімкішою в південній півкулі. Але ж ті австралійці люблять рекорди, навіть дивні.

Blue-12

Як тільки ми приїхали і ще не встигли добре оглянутись, такі кілька хвилин мовчанки, як Давидко каже: «Гайно туть» (гарно тут). От навіть не знаю як правильно описати свої відчуття від того маленького дитячого речення. Якась гордість і радість вперемішку, по-перше цю фразу почула він нього вперше, а по-друге так приємно стало, що він такий маленький, ще багато чого не знає (наприклад що таке морозиво), а вміє оцінити красу природи. То тільки я така чи то всі мами так сприймають маленькі досягнення своїх чад?

Blue-20

Словом на всьому покатались, подивились гори й водоспади, підкріпились і поїхали додому.

Більше фото тут.

А ось коротеньке відео з дороги назад.