Памятаєте, я казала що до нас їдуть гості? Так от, як то кажуть “пєрвий пашол”. Приїхав до нас, “Олесь з Набли” він же Олесь Семенюк, наш однофамілець.
Ще до його приїзду я дзвонила в еміграційну службу дещо уточнювала, і кілька разів казала що то друг їде, жіночка все вислухала, розяснила і вкінці каже: “Гарної поїздки вашому брату!” 🙂

gc-16
Так як ми по роботах то Олесю доводиться бути одиноким туристом і ходити по екскурсіях самому. Але на тутешнє Різдво ми взяли відпустку і всіма Семенюками поїхали на Голд Кост. Це щось типу місцевого Криму. Летіти 1.20, якщо не запізнитись на літак, звісно. Привезли нас куми в аеропорт, ми пішли здавати багаж, і виявилось що ми не в тому аеропорту… беремо таксі, біжимо з дитиною з коляскою і сумками і на 3 хв спізнюємось. Але ми б були не Семенюки якби все пішло згідно плану. Олесь також підтвердив достовірність цього правила загубивши багаж коли летів з України 🙂
Словом якось ми добрались до того Голд Косту а там….. красотіща!

gc-2

Шикарна і дуже довга берегова лінія, нам 2 хв до пляжу, погода – казка! А що ще треба для пасивного матрасного відпочинку?

gc-28

Їли, спали, купались, гуляли, грали в настільні ігри і так наші 8 днів просто пролетіли.

gc-27

Ще історія з дороги назад. Так як летіти всього троха більше години і авіаліні не з дорозчих, то все що хочеться поїсти\попити на борту треба докупляти. Політ. Всі 4-ро дрімаємо. Йдуть стюардеси з соками-чаями. Підходять до нас, питають чи ми щось будемо, сонний Олесь (який забув що за все треба доплачувати) замовляє каву, у відповідь чує “З вас 3.50$”. Тут Олесь зразу так пробудився, ну а куди тікати, витягує з кишені гроші – ціла така жменя і дрібних і грубших купюр і платить. Стюардеса побачивши не розгубилась, питає чи може будете мафіна за 5$, на що сонний Олесь відповідає: ні, я не маю. Стюардеса ще раз глянула на його жменю купюр і пішла.

Ще троха фото викладу пізніше, бо зараз в пріоритеті салати 🙂

Всім бажаю гарно відсвяткувати Новий 2014 Рік!

А ось і обіцяні фото.