Мій Майдан

Взагалі я завжди вважала себе націоналісткою, це передалось ще від діда і тата, і так вже ми були виховані. Була досить активною під час виборів і Помаранчевої Революції. А потім ми переїхали до Австралії. Українська громада тут невелика, і осередок далеко. Буваємо там рідко, але буваємо.
Як тільки почались заворушення на Майдані всі почали активно обговорювати цю тему в соціальних мережах. Я уважно все читала і інколи «підключалась» до розмов і поширень. І тут, одного дня, приходить до мене повідомлення від однокласниці, яка доречі проживає в Угорщині, і в цьому повідомленні вона риторично мене запитує чи легко дбати про Україну поїхавши звідти. Це мене вдарило. Вдарило сильно. Бо це правда. Вона була права, ака ж я націоналістка і українка якщо я свідомо зробила вибір поїхати з України? Чи я маю моральне право обговорювати і судити події в Україні якщо мене там нема?
Через день прийшов лист від української громади про те що збирається місцевий майдан в Сіднеї на підтримку українського майдану. Я не пішла. Я думала, так: в громаді основна частина приїхали після другої світової, коли були дуже важкі часи, їхні діти вже народились тут і в них не було вибору. Ми приїхали в спокійний мирний час і в нас був вибір. То ж як я тепер піду на місцевий майдан з кількома сотнями людей в гарну сонячну погоду як в Києві мільйони стоять в холод і вже який тиждень?
Мою думку змілила одна людина всього за 2 повідомлення. Вона запитала чи ми тут збираємось, я їй розповіла про повідомлення від однокласниці і шо я не можу собі морально дозволити піти. На що вона відповіла: В Ураїні багато людей стоять на майдані, але є й такі що нікуди не їдуть і нічого не роблять, то краще бути там де ти і щось зробити ніж сидити в Україні і не робити нічого. Дякую Аліна.
Я не за чи проти якоїсь партії, я не за чи проти Євросоюзу, я вважаю що для однозначної відповіді треба дуже добре знати всі за і проти, наразі я некомпетентна в цьому, але я точно знаю що я проти того що влада робить, чи то краще сказати, не робить. Майданівці і всі хто їх підтримують роблять дуже велику справу – і я за них.
Цього разу я йшла на місцевий майдан з гордо піднятою головою. Я знаю якісь 50-100 людей не зробили різниці для України, але також я знаю що ми показали тим хто стоїть зараз в Україні на справжньому Майдані що ми їх підтримуємо і пишаємось ними!

5 коментарів “Мій Майдан”

5 коментарів

  1. Дякую,Юля! А я пишаюся Вами і хотіла б щоб Ви могли гордитися своїм походженням, своїм корінням. В Україні важливо, щоб були люди які могли б сказати, що ми достойні жити будь-де в світі, ми даємо собі там раду, нас там приймають і ми хочемо щоб кращою ставала і наша Україна. Важливо могти сказати в майбутньому своєму сину які у Тебе пращури з гордістю. Дякую Вам діти, за Вашу громадянську позицію. Бог в поміч.

  2. Знаєш, в мене дуже схожі переживання, хоч я й не в Австралії, а в Україні. З малою дитиною по майданах не походиш, тож я трохи осторонь процесу. ..навіть за новинами слідкую без зайвого фанатизму (знаю, багато хто цілими днями моніторить всі події). На блозі нічого до теми не писала, і в фейсбуці профайл не синьо-жовтий. Почуваюсь як “німець” серед своїх. Живу собі своїм життям, яке майже не змінилось після початку нашої революції. Хоч я всім серцем за європейські цінності, проти агресії, і за тих всіх людей, які зараз творять історію.

    Коротше мене совість вже загризла на цю тему. Завтра йдемо на ходу батьків з малою. Хоч нас там, здається, мало буде, але принаймні так підтримаємо “своїх”.

  3. Ми так і знали ,що не зважаючи на те в якій країні ви б не жили ,в далекій Австралії,чи може вякісь ближній країні,ви так само ,як ми будете переживати за долю нашої країни ,за майбутнє своїх дітей.

  4. До chrishoneybee: “совість вже загризла ” це якраз те як я почуваюсь. Зараз кілька днів не заходила в нет, от і знову не вкурсі всього… Певне треба бути “там” щоб все бачити, розуміти і відчувати.

  5. За підрахунками маркетологів, лише упродовж одного дня Різдвяних розпродажів у торговельних центрах австралійці залишать майже два мільярди доларів! У той же час, більшість студентів України, які виходили на Майдани в підтримку Євроінтенрації не мають за що сплатити штрафи на «прогули» у навчанні чи найняти адвоката коли їх кличуть на допити. На моїй сторінці у Facebook Ви можете віртуально відчути що таке Майдан, і це лише маленька крапля в морі. Ви і Ваші друзі можете реально допомогти молодим людям вижити у цій боротьбі за краще майбутнє України (переказ через систему http://perfectmoney.is на рахунки № E5805107, U5839691, U3790250, U1039465).

Залишити коментар