Сім’я, гори, красота.

 sn2.jpg

Номер 4 з мого списку бажань виконано!

На католицьку Пасху в нас було 4 дні вихідних, користуючись нагодою ми вибрались в гори. В гори це голосно звучить так як жили ми в готелі, але факт залишається фактом.

Планку взяли високу – піднятись на найвищу гору Австралії.

Колись ми були вже в тих самих Сніжних Горах і враження залишились незабутні.

Отож запакувались і поїхали. Через 4 години їзди заїхали в Канберу. Тут галочка – через майже 3 роки в Австралії побували в столиці. От будинок парламенту:

sn1.jpg

Потім ще 2.5 годин і ми на місці – в невеличкому містечку – Джіндабайн. Доречі дуже симпатична місцинка в величезним озером.

Зранку підйом, тепло вдягаємось і їдемо за 30 км в містечко з якого вже будемо підніматись на гору. Перші 5 км – піднімались підйомником.

Спеціально до подорожі прикупили дитині рюкзак і дуже правильно зробили в гарячу австралійську осінь на горі було +6 і вітер, ми накидку від дощу\вітру практично не знімали всю дорогу.

Від підйомника нам треба було йти 6.5 км до гори і потім назад, і це про гарній викладеній доріжці, але ж ні, ми так тішились горами і краєвидами що пройшли добрих 2.5 км в зовсім іншому напрямку.

sn3.jpg

Ну а потім всю дорогу назад і давай спочатку ті 6.5 км топати. Туристів купа, купа дітей – виявляється цей маршрут дуже популярний так як дуже легкий. Нарід на вершині:

sn4.jpg

Прийшли, нарешті нагодували і переодягнули дитину, побавились камінчиками, і потопали назад.

sn6.jpg

sn5.jpg

Назад йшли швидко бо хотіли засвітла зайти, ще й почало так конкретно холодати. Проходимо вже останні кілометри в очікуванні приємного спуску на підйомнику, доходимо до підйомника а там!!! останній пішов пів години тому…АААааа………….

Там було ще кілька таких вчасних як і ми, тому спускатись було весело. Ось це на початку спуску, нам треба пройти ще 5 км стрімко вниз то того селища, а потім ще 1 км до машини.

sn7.jpg

Ну але я скажу то би були не ми якщо б все пішло по плану 🙂 Врезультаті замість планованих 13 км ми пройшли 25 – така от невеличка похибка. Але враження незабутні!! Гори – це круто.

Наступний день ми спали їли і гуляли – заслужено розслаблялись. А ще на наступний поїхали домів. Ость такі пригоди.

А це для мами, вона просила якесь свіже фото:

sn8.jpg

Більше фото з гір можна подивитись тут.

7 коментарів “Сім’я, гори, красота.”

7 коментарів

  1. Ви супер ,молодці ,усі троє настоящі туристи .Вам всерівно Україна чи Австалія у вас завжди знайдеться час і місце куди сходити в похід .

  2. Ми хоч трохи розширимо кругозір завдяки заочним подорожам. Давидкові оремо- молодчинка! А який він вже великий на своєму велику та ще й в такому костюмі. А ще, на руках Давидко в уггах, а на землі в шкарпетках???

  3. Мамо! Хватить вже поправляти невістку. Україна чи Австралія у вас завжди знайдеться час і місце щоб то зробити)))

  4. Щодо невістки. я завжди віддаю належне самодостатності Юлі – молодчинка у всіх відношеннях. І Юлю я не поправляю, синку.

  5. А я би хатіла ,щоб мені ще робили зауваження ,або поправляли ,на жаль вже ні мама ,ні свекрухи намає .

Залишити коментар