Україна – частина 2. Зустрічі й відвідини.

Після того як приїхали до Львова ми зробили “базу” в брата на квартирі – дякуємо Костя і Наталя що поділились з нами своїм житлом і всім іншим (інтернетом, смачними вечерями та ще купою добра). Через зміну часового поясу сон був перебитий  і в перший же ранок в 6 годині я гуляла по вулиці.

Того ж дня зустрічались з купою друзів, гуляли, ходили по кафе, навіть були в музеї сала про який я ще в Сіднеї читала. Доречі саме тоді нас “застукала” Ania. А ще я отримала дуже актуальний подарунок від Христі – дякую!

uk1.jpg

Потім ми поїхали на закарпаття до батьків. НАРЕШТІ!!!! Ми знову побачились!! Знаєте, ми по скайпу досить часто спілкувались тому розлуки як такої не відчувалось, це я так думала поки знову не побачила батьків, ніякі інтернети цього не замінять. Доречі поки нас не було мама занялась спортом а тато почав будувати сауну. Ну і звичайно мій любимий молодший брат. В мене їх два: любимий старший і любимий молодший 🙂 В Берегові ми провели кілька днів. Зустрілись з кількома друзями, походили в басейн, троха закупились і поїхали назад до Львова. Попереду грандіозна завдання – організувати пікнік для самих близьких.

Погода з нами не хотіла домовитись тому місце зустрічі довелось оперативно міняти з Чортових Скель на Винниківське озеро – щоб не намокнути.

Тут ми вперш за більше як рік побачились і з нашою волинською мамою, з сестами, племінницями, похресниками та кумами. І нічого що погода не була сонячною, для такої довгоочікуваної зустрічі все було ідеально. Ми багато говорили, сміялись, гуляли, їли, грали в фрізбі але день так швидко пройшов, що здавалось ми там були всього кілька хвилин. Фото тут.

uk2.jpg

Наступного дня їздили до діда. Потім поїхали на Волинь. На волині батьки також не скучають: мама активно вивчає недрі інтернету а батько почав розводити кроликів. У Вижівці пробули кілька днів і знову до Львова готуватись до Карпат.

В карпати виїжджали в пятницю підвечір. Їхали у селище неподалік Волосянки. Будиночок в нас був дуже затишний і з чудовими карпатськими краєвидами. Доречі, як виявилось, зараз не так і просто в карпатах знайти хатинку з виглядом на гори а не на готель чи магазин.

Наша наблівська компанія це гарантія класного відпочинку, були навіть наймолодші і ті що ще в животику 😉 Ми ходили в гори, навіть випадково гриба знайшли, тоді загорілись і назбирали цілу “футболку”грибів. Був і грибний борщик варений на кострі і гриби тушені в сметані. Сиділи до ночі, спали до обіду, грали в різні ігри, ходили в сауну, словом балділи. Назад зовсім не хотілось повертатись… По дорозі ще об”їлись морозивом і Орест поламав паркан в якомусь селі. Більше фото тут.

uk3.jpg

Повернулись до Львова, мали кілька днів щоб дещо закупити, та завершити деякі справи. Потім ще поїхали на 2 дні до другого діда та до родичів в Франківську область. Повернулись ми день перед відїздом а сумки ще не спаковані. Мали буквально 2 години щоб їх спакувати, батьки вже були у Львові щоб нас провести, словом спакувались ми і бігом в Пузату Хату – там домовились зустрітись з усіма бажаючими. Посиділи трохи там, прогулялись до центру, послухали вуличні співи, в яких, доречі, грає мій брат, і пішли додому.

uk4.jpg

Зранку на літак. Ніч в Дубаї в готелі (була нестиковка з літаками), зранку на літак, наступного ранку вже в Сіднеї, через кілька годин вже на роботі а ще через кілька вже в ліжку 🙂

Ось так і закінчилась наша насичена подорож на Батьківщину. Більше фото можна знайти тут.

8 коментарів “Україна – частина 2. Зустрічі й відвідини.”

8 коментарів

  1. І як порівнюються Карпати з синіми горами?;) Програма в вас була дійсно насичена. Цікаво що _вам_ приходилось все організовувати. Хоча як з якої сторони поглянути. Добре що знаходите час писати і є про що. Чого й надалі бажаю!

  2. Дякуємо Віктор!
    Насправді подорож в Карпати огранізувала та ще й заспонсорувала команда Набла! Так що велике ДЯКУЮ їм 🙂
    А на рахунок Синіх Гір то вони якимись більшими виглядають (може через те що нема дерев), але Карпати все таки рідніші 😉

  3. Молодці! Стільки зустрічей і відвідин встигли. Я за рік і всіх близьких не встигаю 🙁

  4. кльово написано!)
    правда наталя казала шо ви в неї нічого не хотіли їстив загалі.)
    ну і в останній фразі я спочатку прочитав нещасна замість насичена. але не звернув уваги бо ви під кінець дійсно нещасно виглядали.
    відпочивайте там в австралії.)

  5. До NataS: якщо родина велика та й ще по областях розкидана, як в нас, то дійсно щоб всіх відвідати часу треба купу. Знаю деякі родини мають якісь певні свята де всі-всі зїжджаються на кілька днів на якусь базу. От нам би так…

  6. До chrishoneybee: це ж треба )) Я вже всі фотки перебрала, думала може я її десь захопила, але там стільки люду що годі когось розгледіти ))

  7. До анонімний брат: “ви під кінець дійсно нещасно виглядали” ну ти прямо обсипав компліментами =).
    Сам знаєш як Наталя смачно готує, але всього стільки багато було, моє улюблене це її млинці…. нямка…

Залишити коментар